Перейти до основного вмісту

Синій зверху

Сьогодні знову побачив у стрічці ФБ суперечки відносно розміщення кольорів на нашому прапорі. Буває, апелюють до правил геральдики – у нас в гербі жовтий тризуб на синьому фоні, тому і жовтий колір мусить бути зверху.

Але як показує практика, немає єдиних геральдичних правил.

Коли я був у Швеції то мене здивувало, що над багатьма приватними будинками майорять довгі вузькі прапорці з кольорами як у нашого прапора.

Як цьому на фото.



Потім мені пояснили, що це шведський вимпел. Вивішування державного прапора регламентується законом і треба дотримуватись процедур. А от вимпел такого не вимагає, тому він більш популярний серед населення.

Також мій знайомий, якого доля закинула до Швеції, розказував, що на курсах, для тих хто хотів отримати  шведське громадянство, їм казали, що цей вимпел і є реально першим народним шведським прапором. А вже потім його зробили схожим на данський, щоб було як у королівстві.

Не знаю чи правда відносно «народного прапора», але якщо вірні геральдичні правила, то треба щоб жовтий колір був зверху, адже Малий Герб Швеції, який використовують частіше, є синім щитом з трьома золотими коронами, дві вгорі, одна вниз.

Малый герб Швеции

В той же час Державний архів Швеції вказує, що історичне підґрунтя має вимпел, що складається з синього та жовтого поля та синя смужка повинна бути зверху. От вам і геральдичні правила…

Також деякі апелюють до китайських вчень, і кажуть, що у нас тяжка доля, бо кольори перевернуті, от якщо зробити жовтий зверху то одразу заживемо.
Але коли дивишся на будинки шведів, над якими майорять такі вимпели, то щось у цю «китайську» версію перестаєш врити – не видно, щоб таке розташування кольорів їм заважало. Може треба не про кольори думати, а поводитись як шведи?

Сьогодні Центральний державний архів вищих органів влади та управління України розмістив у себе на сайті виставку «Український прапорпіднести!». Серед представлених матеріалів дуже цікавим є «Лист Голови Вищої військовоїради М. Омеляновича-Павленка Державному Секретареві Української НародноїРеспубліки в справі Українського державного прапору. 24 січня 1949 р.»  в якому чітко вказано порядок кольорів у прапорах які використовувались.

Тож давайте будемо прислухатись до державних архівів.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

А чи все з «цивілізованих країн» варто переймати?

  Мені не подобається, коли наші реформатори, для просування своїх змін, часто, замість представлення результатів моделювання, якими демонструють, що потенційні плюси , суттєво перевищують потенційні мінуси, які можуть виникнути при впровадженні реформ, просто заявляють, що ці зміни потрібно зробити щоб було як у : Європі, «цивілізованих», або «нормальних країнах». Коли я чую такий аргумент, про «Європу та цивілізовані, або нормальні країни», то згадую ситуацію з полотняними торбинками. Такими, які часто видають на різних заходах, щоб туди складати матеріали. До речі, мені завжди попадались якісні такі торбинки і наша сім’я ними користується. Серед цих торбинок, найкраща була від Міжнародної фундації виборчих систем (The International Foundation for Electoral Systems, IFES). Її крій дозволяв багато покласти до неї продуктів і витримала вона майже 10 років щоденного використання. Але такі полотняні торбинки були популярні ще років 50 назад – у 70-ті роки минулого тисячоліття. ...

«Старі пеньки» у правовому полі України

Відзначання Дня Конституції України, традиційно піднімає хвилю цитування фраз типу: «законодавство у нас добре, просто треба, щоб його виконували». На мою думку «якісне українське законодавство» це такий же міф, як і «перша в Європі Конституція Пилипа Орлика». Адже невиконання норм, прописаних у правових актах, як правило і свідчить, про їх низьку якість. Серед ряду причин, чому закладені норми не виконуються, є те, що автори не враховують ресурси часові, кадрові, фінансові та ін.), які потрібні для їх впровадження. Я думаю українські підприємці з великою «радістю» згадують, як були внесені зміни у законодавство, які розділяли ФОПів на категорії, чи вимагали здачу звіту по ЄСВ до податкової. А податківці не встигали, за відведений термін, фізично опрацювати подані документи. Що в свою чергу провокувало спроби, через своїх людей та «подарунок», обійти чергу, до бійок у чергах та пікетування відділень податківців. Віра в те, що в якихось схронах сидить достатня кількість високоякісних по...