Перейти до основного вмісту

Як у 2007р. на шпальті «Хрещатика» вийшло щире привітання тодішньому секретарю Київради, що наробило галасу

Реєструючись у соцмережах, багато людей вказали свої дні народження. Тож коли заходиш туди, то часто бачиш у стрічці як когось із твоїх друзів вітають з Днем народження. І напевно кожен іменинник надіється, що всі ті вітання від щирого серця. 

Тому коли я це бачу, то згадується випадок у 2007р. з справді щирим привітанням Олеся Станіславовича Довгого. Який з 28 квітня 2006 по 19 квітня 2011 був секретарем Київради та входив до «молодої команди» міського голови Леоніда Черновецького.

На той час радник мера Леоніда Черновецького з питань ЗМІ та фактичний керівник всіх комунальних ЗМІ, Казбек Бектурсунов ввів традицію розміщення вітань з днем народження представників київської влади у газеті Київської міської ради «Хрещатик». Також він встановив правило, що вітання повинно бути від політичного супротивника, тобто регіонала повинен вітати БЮТівець і навпаки. Якщо ж не вдавалось взяти привітання від супротивника ( бо багато відмовлялось), а ставили від політичних колег, то Казбек вздрючував за те, що «не дожали».

І от наближався день народження Олеся Довгого (він родився 1 листопада 1980р.), отримати для нього вітання з табору опозиції не вдавалось – всі відмовлялись. Лише БЮТівець Юрій Дмитрук дав вітання, але «заковиристе». То його, як тимчасове, поставили у номер, що б забити місце поки йде пошук нормального. 

Після невдач з отриманням доброзичливого привітання від опозиційних депутатів Київради, було взято вітання від провладного депутата та передано для публікації. Але випусковий редактор не зробив відповідну заміну тож привітання БЮТівця Юрія Дмитрука пішло в друк.

Наступного дня 1 листопада 2007р. якраз була сесія Київради, на яку, з нагоди дня народження Олеся Довгого прийшов сам Леонід Черновецький. І відповідно всі отримали свіжий випуск газети і прочитали на 13 сторінці ТАКЕ привітання Олеся Довгого з його 27 річчям.

Можливо б це минуло менш помітно, але винуватець цього інциденту випусковий редактор Антон Петров розмістив того ж дня у своєму ЖЖ інформацію, про те що відбулось в редакції.

 С днём рождения, блядь


Такое поздравление секретаря Киевсовета Олеся Довгого вышло сегодня в газете «Крещатик».

Вся редакция вчиталась в него только сегодня утром. И то только потому, что исполняющий обязанности главного редактора Денис Жарких приехал на редколлегию из мэрии, где был с недоумением выебан. Спустя несколько минут, когда Денис Жарких выдал заместителю начальника информцентра (именно этот отдел занимается поздравлениями) свою часть пиздюлей, в кабинет медленно вошёл советник мэра Казбек Бектурсунов. Все притихли. У этого взрослого и опытного человека было невероятное выражение лица: создавалось такое впечатление, что в этот момент он просто не верил в то, что мир устроен так по-мудацки.

Казбек был настолько ошарашен тем, что вытворили его подчинённые, что во время разбирательства даже не повысил голос. Цепочку виноватых было проследить легко: человек, который, собственно, звонил по телефону Юрию Дмитруку; заместитель начальника информцентра, который получил от своего подчинённого текст поздравления; выпускающий редактор (я).

Выяснилось, что человек, позвонивший господину Дмитруку, сдал заместителю начальника информцентра текст с предупреждением, что вряд ли это может пойти в печать, и предложил перезвонить кому-то другому, кто поздравит Олеся Довгого так, как принято поздравлять людей в их день рождения. Заместитель начальника информцентра согласился и — внимание! — всё равно сбросил текст поздравления мне. В спешке я не глядя передал его на вёрстку, решив, что уж где-где, а в поздравлении с днём рождения вредительства быть не может.

Казбек не кричал. Он разговаривал тихо и спокойно. Ему просто было интересно, что происходило в голове мудака—заместителя начальника информцентра в тот момент, когда он передавал на вёрстку текст оскорбительного и хамского поздравления. Поистине у хохлов головной мозг состоит из каши и кала.

Во время редколлегии в кабинет вошла секретарша Вика и положила на стол Казбеку какой-то листок. Казбек прочитал его, скорчил гримасу «Ну вот, блядь, я же говорил» и молча передал его нам. Это был факс. На листе была копия газетной страницы (см. рисунок) и надпись: «Казбеку, с благодарностью! О. Довгий».

На основі цього запису у ЖЖ наступного дня вийшов відповідний матеріал на «Телекритиці» .

У газеті «Хрещатик» проводять службове розслідування щодо образливого «привітання» Олеся Довгого

Керівництво газети «Хрещатик» проводить службове розслідування щодо публікації у числі за 1 листопада своєрідного «привітання» з Днем Народження депутата-бютівця Юрія Дмитрука на адресу секретаря Київради Олеся Довгого. Ось який вигляд мала ця публікація: (тут було фото вітання)

За інформацією джерел «ТК», у відповідь Олесь Довгий надіслав керівнику «Київського Медіа холдингу» Казбеку Бектурсунову копію сторінки газети з написом «Казбеку, с благодарностью! О. Довгий».
 
«До самої газети питань немає – вони надрукували те, що їм подали, - коментує співголова фракції «Блоку Леоніда Черновецького» у Київраді Алла Шлапак. – Є питання до того пана, який у такий спосіб вітає з Днем Народження, щодо його морального і культурного рівня. Те, що він сказав про Олеся, можна сказати і про нього. Такого лицемірства й цинізму я ще не бачила. Знаю, що Олесеві було дуже неприємно, і його позиція така сама, як у мене: таке привітання характеризує не редакцію газети, а людину, яка його надіслала». Із самим Олесем Довгим «ТК» зв’язатись поки що не вдалося.
 
«Це і моя вина, і вина всього колективу газети. Я проводжу службове розслідування – не для того, щоб когось покарати, а щоб виявити мотиви, - сказав «ТК» виконувач обов’язків головного редактора газети Денис Жарких. – Скоріш за все, це сталося тому, що журналісти взагалі не знають, що таке етика. Вони впевнені, що передавати дослівно чийсь коментар, навіть із лайкою – це і є справжня журналістика. Група випуску пропустила це, бо не звернула уваги на привітання у розділі «реклама». Вони й не думали, що комусь спаде на думку написати у привітанні щось образливе, а журналісти вважають, що вітати у такий спосіб - можливо».
 
За його словами, саме непрофесійність журналістів є причиною появи у «Хрещатику» цього матеріалу: «Я, як головний редактор, щоранку знімаю масу брудної інформації, за яку просто соромно. Журналістів ніхто не спонукає писати такі матеріали, але вони вважають, що вони пройдуть. Доводиться вилучати і лайливі слова».
 
За словами Дениса Жарких, він мало не втратив роботу через цей випадок.  «Мені навіть не як редактору, а як громадянину цікаво, чому так сталося: сторінку читали коректори, журналісти, начальник відділу, верстальники, і ніхто нічого не зауважив. Головна мета розслідування, яке ми проводимо – пояснити людям, що так робити не можна», - зазначив керівник «Хрещатика».

Схожі матеріали вийшли й у інших українських медіа. І про цей інцидент дізналось багато людей.

Було проведено службове розслідування – детектор брехні підтвердив, що це не була спланована диверсія. То ж нікого не звільнили.

У мене в загашнику завалялися фотографії, де видно як у Київраді Леонід Черновецький реагує на привітання члену своєї «молодої команди» Олесю Довгому. Тож можна в деталях розгледіти цей процес та його емоції. Те привітання в газеті на фото обведено червоним.

Прочитавши привітання Леонід Черновецький телефонує Казбеку Бектурсунову, що б висловити своє «захоплення»


Поспішає поділитись своїм враженням, що забуває окуляри - Олесь Довгий нагадує.

Вирішив показати цей «шедевр» Івану Салію

Обличчя Леоніда Черновецького починає демонструвати, що він (оху**) дуже здивований.








 





Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

А чи все з «цивілізованих країн» варто переймати?

  Мені не подобається, коли наші реформатори, для просування своїх змін, часто, замість представлення результатів моделювання, якими демонструють, що потенційні плюси , суттєво перевищують потенційні мінуси, які можуть виникнути при впровадженні реформ, просто заявляють, що ці зміни потрібно зробити щоб було як у : Європі, «цивілізованих», або «нормальних країнах». Коли я чую такий аргумент, про «Європу та цивілізовані, або нормальні країни», то згадую ситуацію з полотняними торбинками. Такими, які часто видають на різних заходах, щоб туди складати матеріали. До речі, мені завжди попадались якісні такі торбинки і наша сім’я ними користується. Серед цих торбинок, найкраща була від Міжнародної фундації виборчих систем (The International Foundation for Electoral Systems, IFES). Її крій дозволяв багато покласти до неї продуктів і витримала вона майже 10 років щоденного використання. Але такі полотняні торбинки були популярні ще років 50 назад – у 70-ті роки минулого тисячоліття. ...

«Старі пеньки» у правовому полі України

Відзначання Дня Конституції України, традиційно піднімає хвилю цитування фраз типу: «законодавство у нас добре, просто треба, щоб його виконували». На мою думку «якісне українське законодавство» це такий же міф, як і «перша в Європі Конституція Пилипа Орлика». Адже невиконання норм, прописаних у правових актах, як правило і свідчить, про їх низьку якість. Серед ряду причин, чому закладені норми не виконуються, є те, що автори не враховують ресурси часові, кадрові, фінансові та ін.), які потрібні для їх впровадження. Я думаю українські підприємці з великою «радістю» згадують, як були внесені зміни у законодавство, які розділяли ФОПів на категорії, чи вимагали здачу звіту по ЄСВ до податкової. А податківці не встигали, за відведений термін, фізично опрацювати подані документи. Що в свою чергу провокувало спроби, через своїх людей та «подарунок», обійти чергу, до бійок у чергах та пікетування відділень податківців. Віра в те, що в якихось схронах сидить достатня кількість високоякісних по...

Синій зверху

Сьогодні знову побачив у стрічці ФБ суперечки відносно розміщення кольорів на нашому прапорі. Буває, апелюють до правил геральдики – у нас в гербі жовтий тризуб на синьому фоні, тому і жовтий колір мусить бути зверху. Але як показує практика, немає єдиних геральдичних правил. Коли я був у Швеції то мене здивувало, що над багатьма приватними будинками майорять довгі вузькі прапорці з кольорами як у нашого прапора. Як цьому на фото. Потім мені пояснили, що це шведський вимпел. Вивішування державного прапора регламентується законом і треба дотримуватись процедур. А от вимпел такого не вимагає, тому він більш популярний серед населення. Також мій знайомий, якого доля закинула до Швеції, розказував, що на курсах, для тих хто хотів отримати   шведське громадянство, їм казали, що цей вимпел і є реально першим народним шведським прапором. А вже потім його зробили схожим на данський, щоб було як у королівстві. Не знаю чи правда відносно «народного прапора», але якщо вірні гераль...